суботу, 1 грудня 2012 р.

Adwentowa Katecheza


Adwentowa Katecheza

Адвент (від лат, adventus — прихід) — назва періоду Різдвяного посту. Адвент — час очікування, передує Різдву Христовому, у цей час триває піст та готування до свята.

Духовний сенс
По-перше, це час радісного очікування, період готування до святкування Різдва,
по-друге, час для роздумів про прийдешнє друге пришестя Христа.

Перші свідоцтва про святкування Адвенту у західній церкві належать до IV ст. (380 рік).


Свічі - світло показує дорогу, розсіює темноту, відсуває страх і витворює почуття безпеки і спільноти. Світло є знаком присутності Ісуса Христа «Світла Світу» . Світло чотирьох свіч має допровадити нас до Світла Різдва Христового.


Зелені гілки - символ надії, котра перемагає смерть. Адвентовий вінок має нам нагадати про радісний час приготовления до наближаючи Свят Різдва Христового. То час приготовления наших сердець.


Латинське слово «адвент» (adventus) у античному Римі означав офіційний приїзд і відвідини державного урядовця після його призначення на посаду. Цей термін також вживали тоді, коли кесар вступав на трон.

У християнстві термін «адвент» став класичним окресленням пришестя Христа — як першого у Втіленні, так і другого — у небесній славі наприкінці світу.

У Римо-Католицькій Церкві Адвентом зветься літургійний період приготування до Різдва Христового. Перший день цього періоду є також першим днем церковного року. Адвент починається у неділю, яка припадає між 28 листопада і 3 грудня, і включає в себе чотири тижні, безпосередньо перед Різдвом Христовим.

Адвент поділений на дві частини: перша, яка починається від першого дня, присвячена очікуванню Другого Пришестя Христа; друга, яка триває від 17 по 24 грудня, є часом безпосереднього приготування до свята Різдва.

Коротка історія Адвенту

Свято Христового Різдва почали відзначати пізніше за свято Пасхи. Тому його відзначення наслідує святкування найбільшого християнського свята — Воскресіння Господнього. Адвент — час приготування до Різдва Христового, так, як Великий Піст, є приготуванням до Великодня.

Перші відзначання Адвенту мали місце у Галії (сьогоднішня Франція) та Іспанії у IV ст. З Галії воно поступово поширилось на всю Церкву. Рим ввів Адвент у свою Літургію лише у VI ст., хоча Різдво вже святкувалось у IV ст. Папа Римський Григорій Великий (+604) дав Римській Церкві офіційні літургійні тексти цього періоду. Відтак Адвент став для усієї Церкви духовним приготуванням до свята Різдва Христового. Невдовзі щорічне приготування і очікування Різдва Христового стало одночасно приготуванням і очікуванням Другого Пришестя Христа наприкінці світу.


Адвент — час очікування

Святий апостол і евангелист Йоан в останній книзі Біблії. Одкровенні, порівнює Христа і Церкву до наречених. Церква, Обручниця Христова, постійно очікує свого Божественного Нареченого. Під час Адвенту Вона особливим чином запрошує своїх дітей звертатися до Господа, щоб Він якнайшвидше прийшов, щоб остаточно надійшло Його Царство.

Впродовж багатьох століть з таким великим прагненням очікував Спасителя вибраний Богом Ізраїль. Ізраїльтяни сподівалися, що Бог прийде їм на допомогу і визволить їх від ворогів. Через пророків вони отримували підтвердження своїх сподівань, від них вони чули пророчі слова про Месію, про «Божого Помазаника».

Церква духовно єднається з ізраїльським народом, що очікував на Месію. Адвентні читання подають нам тексти зі Старого Завіту, які пророче говорять про очікуваного ізраїльським народом Месію — Спасителя. Християни розпізнають Месію в Ісусі, Божому Сині, втіленому заради нашого спасіння. Саме Він є «Помазаником Божим», «Сином Давида». «Царем Ізраїля».

Адвент духовно єднає нас з очікуванням усією Церквою Другого Пришестя Христа, що було таке ж живе у первісній Церкві, яка часто у своїй літургії молилась про повернення Ісуса, закликаючи Його:


«Мараната!», що означає єврейською:
                                                                                                                            «Прийди, Господи!»


Під час адвентної Літургії Слова ми часто чуємо тексти, які запалюють в нас прагнення швидшого повернення Господа. Той, хто любить Ісуса, не може боятись Його приходу, адже Його пришестя має розпочати вічний небесний весільний бенкет Христа і Церкви.



Отже, Адвент є часом подвійного очікування — очікування відзначення історичної події Різдва Христового та очікування Другого Пришестя Ісуса у небесній славі наприкінці світу.

«Є два пришестя Христові в історії. Перший раз Він прийшов таємно, в тиші, як дощ на землю. Вдруге Ісус прийде у славі та сяйві на очах в усіх.

Першого разу Він повився пеленами і був покладений у ясла; другого разу Він одягнеться в шати. Він прийшов — і страждав на хресті. Незважаючи на це приниження, прийде ще раз, сповнений слави, в оточенні ангелів. Тому не зупиняємося лише на першому його приході, але чекаємо також і другого. Як писав Кирило Єрусалимський, першого разу ми говорили: «Благословенний, хто йде в ім'я Господнє». Це саме скажемо і другого, виходячи з ангелами назустріч Господу, віддамо Йому честь, вигукуючи: «Благословенний, хто приходить в ім'я Господнє».



Адвент— час чування

Під час свого земного життя Ісус багато говорив про своє Друге Пришестя. Він навчав своїх учнів, як приготуватись до його повернення. За наукою Христа, серця християн повинні пильнувати, бути завжди готовими до приходу Господа. Ми всі повинні бути готовими, як розумні діви з притчі Ісуса, що очікували Нареченого (пор. Мт 25, 1-13). Тому під час Адвенту Церква молиться: «Боже, вчини так, щоб коли Христос прийде і постукає у двері, Він застав нас невсипущими у молитві та у прославлені Твого Імені. Зміцни нашу пильність в очікуванні на Твого Сина, щоб ми вийшли йому назустріч з запаленими лампадами».
Ці запалені лампади — це молитва, вчинки милосердя, любов до Бога та ближніх.

Чувати— це означає перебувати на молитві. Під час Адвенту Церква закликає нас до більш інтенсивної молитви. У молитві ми перебуваємо під дією Божого Духа, що вчить Церкву молитись. «Дух і Наречена говорять: "Прийди! " І хто чує, нехай каже: "Прийди! " Хто спраглий, нехай приходить; хто бажає, нехай бере води життя даром. Говорить, хто свідчить це: "Так, приходжу скоро". "Амінь, прийди, Господи Ісусе!"» (Одкр 22, 17. 20)

З іншої притчі Ісуса (пор. Мт 24, 45-51) дізнаємось, що чувати — це також означає до кінця виконувати своє покликання і завдання, які Господь розділяє своїм слугам. Адвент заохочує нас, щоб ми з усіх своїх сил, на славу Христову та на користь усього суспільства, використовували таланти, якими наділив нас Бог (пор. Мт 25, 14-30).


Адвент — час радісної покути

Вже у IV ст. в Західній Церкві вірні готувались до Різдва Христового, як до Пасхи, тобто сорокаденним постом. Папа Григорій VII (1037-1085) скоротив цей час до чотирьох тижнів.

У Східній Церкві Різдвяний піст має 40 днів і починається від свята апостола Пилипа, тому і зветься Пилипівкою.

На сьогоднішній день Церква значно полегшила дотримання Різдвяного посту. Від вірних не вимагається суворого тілесного посту, тобто їсти можна все, окрім м'яса в п'ятницю (як і в кожну п'ятницю року).


Рорати

Так звуться ранкові Служби Божі на честь Пресвятої Діви Марії, що правляться впродовж Адвенту. Свою назву вони отримали від першого слова латинської антифони на вхід, котра співалась на початку Євхаристії:

«Rorate, caeli, desuper et nubes pluant justum»

(Спустіть з висот росу, небеса, хмари хай проллються Праведним), що є парафразою вірша 45, 8 з книги пророка Ісайїта натяком на земний прихід Божого Сина.

Роратні Євхаристії зазвичай правляться на світанку дня, у ранішніх годинах. Це підкреслює нашу готовність на прихід Ісуса і наше приготування. Роратна Служба починається у темряві, лише при світлі роратних свічок або лампад, котрі тримають вірні на знак свого очікування приходу Господа. При вівтарі запалюють велику свічку, яка символізує присутність і молитву Пресвятої Діви Марії. Особливий характер мають рорати за участю дітей, що йдуть зі священиком у процесії світла зі своїми свічками або лампадами. Участь у роратах є досконалою нагодою духовного приготування до урочистості Різдва Христового.

Щоб підкреслити радість очікування разом з Марією приходу Господа, у роратних Євхаристіях співають гімн —«Слава во вишніх Богу!» Це допомагає нам усвідомити, що Той, кого ми чекаємо, вже присутній серед нас.

Адвентний вінок

Приблизно 150 років тому у Церкві вкоренився звичай під час Адвенту ставити адвентний вінок. У колі, яке прикрашене зеленими гілками, ставлять чотири свічки, які символізують чотири неділі Адвенту. Свічки можуть мати фіолетовий колір (це — колір цього літургійного періоду), а третя з них — рожевий, оскільки третя неділя Адвенту зветься «Gaudete», тобто «Радійте» (третя неділя зазначає половину пройденого часу приготування; назва її походить від першого слова читання Святого Павла, в якому Павло закликає християн до радості). Зазвичай, священик у цю неділю вдягає рожевий літургійний одяг. Свічки можуть бути і не кольорові, їх запалюють таким чином: у першу неділю Адвенту запалюють одну свічку, у другу неділю — дві, і так далі. Адвентний вінок символізує спільноту Церкви, що у любові та радості очікує свого Господа.

Опубліковано S. Walentyna Petrowska OSU

неділю, 25 листопада 2012 р.

Droga Krzyżowa w Szarogrodzie

W piątek, 23 września o 14.00 w przepełnionym szargorodzkim kościele p.w. św. Floriana (obw. Winnicki), biskup Kamieniecko-Podolski Leon Dubrawski przewodniczył Mszy świętej, w której wzięli udział kapłani z sąsiednich parafii, pielgrzymi z różnych miejscowości, przedstawiciele władzy z obwodowej i rejonnej administracji, dziennikarze i dużo ludzi dobrej woli. Po Mszy świętej odbyła się Droga Krzyżowa przez stacje, które są w budowie (rozważania przy każdej kaplicy czytał o.Aleksander Łukszczuk OFM z żytomierskeigoklasztoru św. Jana z Dukli).
 
  Z materiałów catholic-media.org

Redakcja web-strony

Адвентові Реколекції


Адвентові Реколекції 

в нашій Парафії 
буде проводити О. Анатолій з Малина 
від 6 по 9 грудня 2012 Р. Б. 


6 грудня (четвер) – початок Адвентових Реколекцій (вечером)
      Свята Меса о 18:00.

7 грудня (п'ятниця) – в  Кордонівці - Свята Меса о 11:00;
- в  Зарудинцях - Свята Меса о 14:00
- в  Ружині - Свята Меса о 18:00

8 грудня (субота) – Урочистісь Непорочного Зачаття
Пресвятої Богородиці Діви Марії
Годинки про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії – 7:30
– РОРАТИ в  Ружині - Свята Меса о 8:00;
– в  Вишневому - Свята Меса о 11:00;
- в  Зарудинцях - Свята Меса о 14:00
- в  Ружині - Свята Меса о 18:00

9 грудня (неділя) – завершення Адвентових Реколекцій
– в  Ружині - Свята Меса о 9:00;
- в  Зарудинцях - Свята Меса о 12:00
– в  Городку - Свята Меса о 15:00;
- в  Ружині - Свята Меса о 18:00



Сердечно вас заохочуємо до участі в Реколекціях.

паломництва (поїздки)


паломництва (поїздки) відбудуться:

30 листопада до Шаргорода на Хресну Дорогу. Від костьолу виїжджаємо о 8:30. Вартість поїздки 100 грн.
1 грудня їдемо на Свячення Дияконату до Кам'янець - Подільського. Від костьолу виїжджаємо о 5:30. Просимо записуватись раніше.
5-9 грудня їдемо на Облечини до нашого Новіціату в Польщу. Просимо записуватись раніше і робити візи.

пʼятницю, 11 травня 2012 р.

RÓŻA RÓŻAŃCOWA


Живий Розарій


Живой Розарий  — католическое движение, основанное в 8 декабря 1862 года в ЛионеФранциядосточтимой Паулиной Марией Жарико, целью которого было привлечение верующих к более глубокому осознанию почитания Девы Марии, распространению католической литературы, духовной и материальной помощи католическим миссиям. Живой Розарий также является особой формой использования католической молитвы Розарий.

История

Паулина Мария Жарико родилась 22 июля 1799 года в Лионе в семье богатого промышленника. В 17 лет она приняла личные обеты целомудрия и решила помогать своей деятельностью католическим миссиям, распространяющим католицизм на Дальнем Востоке. Когда Паулине Марии Жарико было 18 лет она написала сочинение «О бесконечной любви Божественной Евхаристии», которое приобрело в то время широкую известность среди французских католиков. В 1822 году Паулина Мария Жарико основала религиозную организацию «Общество распространения веры», которая объединила в своих рядах лионских фабричных рабочих, которые каждый месяц жертвовали скромную сумму на дело миссий. Объединив людей общим стремлением помогать католическим миссионерам, перед Паулиной Марией Жарико стал вопрос, как сделать основанную ей организацию более жизнеспособной. Через некоторое время ей пришла идея, объединить членов организации духовным образом. 8 декабря 1862 года она стала организовывать особые молитвенные группы, состоящие из пятнадцати человек по числу так называемых тайн святого Розария (каждая тайна соответствует определённому событию из жизни Иисуса Христа). Кроме этого она стала издавать газету «Rosaire Vivant» («Живой Розарий»), которая объединяла членов организации. Через некоторое время группы «Живого Розария» распространились по всей Европе.

В настоящее время

В 2003 году Римский папа Иоанн Павел II модифицировал молитву Розария, добавив в неё ещё пять тайн, поэтому сегодня каждая группа «Живого Розария» состоит не из пятнадцати человек, как это было при Паулине Марии Жарико, а из двадцати. В настоящее время существует международная организация «Ассоциация Живого Розария», которая продолжает дело Паулины Марии Жарико. Также существуют неформальные группы «Живого Розария», которые действуют почти в каждом крупном католическом приходе. В отличие от групп XIX века нынешние неформальные группы «Живого Розария» не связывают свою деятельность с организацией материальной помощи католическим миссиям, акцентируя своё внимание в основном только на духовный аспект использования молитвы Розария.




Różaniec wierszowany

Część pierwsza Różańca Świętego
Tajemnice Radosne

1.     Zwiastowanie Najświetszej Maryi Panny

Nawiedza z Nieba Gabriel Maryję.
Zwiastuje Syna Tej, co nad lilije
Sliczniejsza, Którą, kiedy Anioł wita -
Stoi jak wkryta.

2.     Nawiedzenie Świętej Elżbiety

Bogiem swój żywot mając obciążony,
Puszcza się Panna sama w górne strony.
Niepłodna syna w żywocie swym czuje,
Gdy wyskakuje.

3.     Narodzenie Pana Jezusa

Szczęśliwy żywot Panieński, z którego
Syn się narodził Ojca Przedwiecznego.
Anioł pasterzom tę Nowinę głosi –
Pokój przynosi.

4.     Ofiarowanie Pana Jezusa w świątyni

Dni się spełnily. Dziecię do kościoła
Niosą. Symeon od radości woła
Wesoł, iż Boga oglądał na ziemi
Oczyma swymi.

5.     Znalezienie Pana Jezusa w jerozolimskiej

Kochany Matki Syn w drodze zgubiony.
Między doktory przez Nią znaleziony.
Lud się zdumiewa, że w młodej Dziecinie
Nauka słynie.

Chwała bądź Bogu w Trójcy Jedynemu;
Ojcu, Synowi, Duchowi Świętemu, -
Temu, Który jest w Osobach Trojaki,
W Bóstwie Jednaki.
I Matce Syna bez zmazy Poczętej –
Panience Świętej.
I Wszystkim Świętym w Niebie królującym
Za nami (za nimi, za zmarlymi) się modlącym.


Część druga Różańca Świętego
Tajemnice Światła

1.     Chrzest Pana Jezusa w Jordanie

Jan Chrzciciel uczniom na Zbawcę wskazuje,
Który w Jordanie chrzest odeń przyjmuje.
Baranek Boży gładzi grzechy świata –
Nas z Ojcem brata.

2.     Cud w Kani Galilejskiej

Cud w Galilejskiej Kani oglądają
Na prośbę Matki: „Wina już nie mają!”
Bóstwo Chrystusa głoszą tuż uczniowie.
„Czyńcie, co powie.”

3.     Głoszenie Dobrej Nowiny i nawoływanie do nawrócenia

Dobrą Nowinę narody słuchają,
Chorzy zdrowieją, umarli powstają.
„Nawróć się!” – Kościół dziś wzywa każdego –
Dla szczęścia twego.

4.     Przemienienie Pańskie

Światłość na górze Chrystusa ogarnia,
Uczniów przynagla tam do pozostania.
Ojciec świadczy z Niebios: „To mój Syn Kochany –
Umiłowany!”

5.     Ustanowienie Eucharystii i Kapłaństwa

Chrystus sprawuje Ostatnią Wieczerzę
Chleb i Wino w Swoje Święte Dłonie bierze.
„Moje Ciało jedzcie i Krew Moją pijcie –
Pamiątkę czyńcie!”

Chwała bądź Bogu w Trójcy Jedynemu;
Ojcu, Synowi, Duchowi Świętemu, -
Temu, Który jest w Osobach Trojaki,
W Bóstwie Jednaki.
I Matce Syna bez zmazy Poczętej –
Panience Świętej.
I Wszystkim Świętym w Niebie królującym
Za nami (za nimi, za zmarlymi) się modlącym.


Część trzecia Różańca Świętego
Tajemnice Bolesne

1.     Modlitwa Pana Jezusa w Ogrójcu

Klęczy w Ogrójcu Pan Krwią zrumieniony
Pot z Ciała Jego gwałtem wyciśniony.
Serce troskliwe, kiedy zdrajcę czuje,
Gdy następuje.

2.     Biczowanie Pana Jezusa

Ten, co okrywa świat, z szat obnażony,
Biczmi u słupa srodze jest sieczony.
Iż nie znać Ciała od okrótnej Rany –
Tak skatowany.

3.     Cierniem ukoronowanie Pana Jezusa

W cierniową Pana koronę przebrano,
A zamiast berła trzcinę w rękę dano.
„Zawitaj, Królu!” – tak wszyscy wołają;
Na Twarz pluwają.

4.     Pan Jezus dźwiga krzyż na górę Kalwarię

Idzie na górę krzyżem obarczony.
Hurmem przez wszystkich z miasta wypędzony.
Upada na twarz, będąc spracowany, -
Bóg zawołany.

5.     Pan Jezus umiera na krzyżu

Za złości świata jest ukrzyżowany
Chrystus, do krzyża srodze przykowany.
Nie przepuścił Bóg dla człeka, Własnemu
Synowi Swemu.

Chwała bądź Bogu w Trójcy Jedynemu;
Ojcu, Synowi, Duchowi Świętemu, -
Temu, Który jest w Osobach Trojaki,
W Bóstwie Jednaki.
I Matce Syna bez zmazy Poczętej –
Panience Świętej.
I Wszystkim Świętym w Niebie królującym
Za nami (za nimi, za zmarlymi) się modlącym.


Część czwarta Różańca Świętego
Tajemnice Chwalebne

1.     Zmartwychwstanie Pana Jezusa

Już wstaje z grobu dnia trzeciego
Jako Zwycięzca czarta przeklętego.
Za ludzkie grzechy okup dokończony –
Bóg uwielbiony.

2.     Wniebowstąpienie Pana Jezusa

Czterdziestego dnia do Nieba wstępuje.
Chór Mu Anielski drogę zastępuje.
Obłok się spuszcza, bierze Stwórce swego –
Dziw ludu wszego.

3.     Zesłanie Ducha Świętego na Apostołów i Najświętszą Maryję Pannę

Duch Święty w ogniu zszedl na uczniów Jego,
Dając im język narodu wszelkiego,
Którego z wielkim weselem przyjęli –
Naukę wzięli.

4.     Wniebowzięcie Najświętszej Maryi Panny

Już jesteś, Panno, w Niebie posadzona.
Nad wszystkie Chóry Anielskie wzniesiona.
Nagrodzil Ci Syn Twój prace Twoje wielkie
I trudy wszelkie.

5.     Ukoronowanie Najświętszej Maryi Panny na Królowę Nieba i Ziemi

Koronowana już jest Panna w Niebie.
Odziana w słońce siedzi wedle Ciebie,
Jezu. Tyś rzucił pod Jej święte nogi
Miesiąc dwórogi.

Chwała bądź Bogu w Trójcy Jedynemu;
Ojcu, Synowi, Duchowi Świętemu, -
Temu, Który jest w Osobach Trojaki,
W Bóstwie Jednaki.
I Matce Syna bez zmazy Poczętej –
Panience Świętej.
I Wszystkim Świętym w Niebie królującym
Za nami (za nimi, za zmarlymi) się modlącym.





неділю, 15 квітня 2012 р.

Христос воскрес!

Вітаю Вас зі святом Пасхи! Хай серце наповнить справжня Пасхальна радість!


Христос воскрес!

Христос воскрес і рай нам дарував,
Христос воскрес і смертю смерть здолав.
Предивне чудо, чудо із чудес,
Нам на спасіння Бог Христос воскрес.


І радість вічну нам Господь відкрив,
Своєю кров’ю гріхи наші змив.
Щоб врятувати нас – зійшов з небес,
За нас умер і по трьох днях воскрес.


Цю вістку хай почують люди всі,
Від нині ми радієм у Христі,
І славимо Його, хвалу несем,
Бо лиш у Ньому душі ми спасем.


Христос воскрес, правдивий Божий Син,
Сьогодні ми воскреснем разом з Ним.
Природа пробудилася від сну,
Коли почула вістку цю ясну.


І квіти розквітають у цей день,
Пташки співають радісних пісень,
І все це для воскреслого Христа,
Йому на славу вся земна краса.


Над нами небо ясне, голубе,
Воно, Ісусе, прославля Тебе,
І води зупинилися на мить,
Щоби, Ісусику, Тебе славить.


І дзвони дзвонять по усіх церквах,
Їх чути на землі і в небесах.
Тобі співає нині люд увесь:
“Христос воскрес! Воістину Воскрес!”


http://www.yapfiles.ru/files/381434/krolik.swf

пʼятницю, 24 лютого 2012 р.

МОЛЕБНІ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ

МОЛЕБНІ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ

РУЖИН

ХРЕСНА ДОРОГА

середа - 17:00

п’ятниця - 17:00

ГІРКІ ЖАЛІ

вівторок - 17:00 (1 частина)

четвер - 17:00 (2 частина)

субота - 17:00 (3 частина)

неділя - після ранкової Святої Меси (всі три частини)

ВЕЛИКОПІСНІ РЕКОЛЕКЦІЇ

будуть проводитись з 15 по 18 березня,

які буде проголошувати

О. Антоній Андрущишин MIC,

маріянин з Парафії Святого Миколая в смт. Чернівці.

15 березня (четвер) - Ружин

16 березня (п'ятниця) – Зарудинці і Ружин

17 березня (субота) – Городок, Зарудинці і Ружин

18 березня (неділя) – Ружин, Зарудинці і Чорнорудка